Когнітивно-поведінкова психотерапія (КПТ) — це психотерапія спільних технік, когнітивної та поведінкової терапії. Вона спрямована на конкретну проблему та націлена на конкретний результат.
Терапевт допомагає клієнту змінити своє ставлення до події (феномену), що сформувалося в результаті неправильного процесу навчання, розвитку та пізнання себе як особистості. КПТ зарекомендувала себе добре при панічних атаках, фобіях та тривожних розладах.
Однією з основних завдань КПТ є виявлення в клієнта автоматичних думок «когніцій» (що травмують психіку і знижують якості життя) і спрямувати зусилля їх перетворення більш позитивними, і конструктивними. Перед терапевтом стоїть завдання – знайти ці негативні думки, тому що сама людина ставиться до цих думок як до «звичайних» і «зрозумілих» і тому приймає їх як «належні» «правильні» і «вірні».
КПТ застосовується у сімейній терапії у груповій (проблеми батьків та дітей, подружніх пар тощо).
Консультація когнітивно-поведінкового психолога – це рівноправний та зацікавлений діалог між психологом та клієнтом, де вони обоє беруть активну участь. Терапевт задає такі питання, відповідаючи на які пацієнт зможе зрозуміти значення своїх негативних переконань та усвідомити подальші їх емоційні та поведінкові наслідки, а після цього самостійно прийняти рішення чи підтримуватись йому їх далі чи модифікувати.
Психолог «дістає світ» глибоко заховані переконання людини, експериментально показує спотворені переконання чи фобії і перевіряє їх у раціоналізм і адекватність. Психолог не змушує пацієнта прийняти «правильну» точку зору, прислухатися до «мудрих» порад, і він не знаходить «єдино вірне» вирішення проблеми.
Він крок за кроком задаючи необхідні питання витягує корисну інформацію про природу цих руйнівних когніцій і дозволяє пацієнту самостійно зробити висновки.
Головна концепція КПТ – навчити людину самостійно виправляти свою хибну переробку інформації та знаходити вірний шлях до вирішення власних психологічних проблем.
Цілі когнітивно-поведінкової психотерапії
Мета 1. Домогтися, щоб пацієнт змінив ставлення себе і перестав думати, що він «нікчемний» і «безпорадний», став ставитися себе як до людини, схильного робити помилки (як і інші люди) і виправляти їх.
Мета 2. Навчити пацієнта контролювати свої негативні автоматичні думки.
Мета 3. Навчити пацієнта самостійно знаходити зв’язок між когніціями та подальшою своєю поведінкою.
Мета 4. Щоб надалі людина самостійно змогла аналізувати і правильно переробляти інформацію, що з’явилася.
Мета 5. Людина в процесі терапії вчиться самостійно приймати рішення про заміну дисфункціональних руйнівних автоматичних думок на реалістичні життєстверджуючі
. КПТ — це не єдиний засіб при боротьбі з психологічними розладами, але один з найефективніших і найрезультативніших.
Стратегії ведення консультації в КПТ Існує три основні стратегії когнітивної терапії: емпіризм співпраці, сократівський діалог і відкриття, що направляється, завдяки яким КПТ показує досить високу ефективність і дає прекрасні результати у вирішенні психологічних проблем. Крім того, отримані знання надовго закріплюються у людини та допомагають їй надалі справлятися зі своїми проблемами вже без допомоги фахівця.